День Європи – свято, що відзначається в країнах Європейського Союзу, а також в Україні 9 травня.
Незалежно від того де ми проживаємо у Києві, Львові, Одесі, Харкові чи іншому місті – ми усі європейці і належимо до Європи.
Відзначення Дня Європи в Україні − це важливий крок у зміцненні самоідентифікації України як європейської держави, причетної до традицій і цінностей Європи. Головною метою відзначення в Україні Дня Європи є:
формування позитивної громадської думки щодо євроінтеграційного курсу України;
ознайомлення якомога ширшого кола громадськості з європейськими цінностями та традиціями;
популяризація загального європейського культурного надбання серед громадськості, зокрема, молоді;
залучення населення регіонів України до діяльності, пов’язаної з інтеграцією країни до ЄС;
поширення ідеї європейської ідентичності серед громадян Європейського Союзу, утвердження спільних європейських цінностей.
Методичні рекомендації щодо проведення уроку.
9 травня в Європейському Союзі та інших країнах на відзначення миру та єдності на континенті святкується День Європи. День Європи, разом з єдиною валютою (євро), прапором і гімном, є символом ЄС з 1985 року.
День Європи для українців – це особливий день, адже нашу країну та ЄС єднають спільні цінності, історія та культура, демократія і свобода. Відзначення Дня Європи – це важливий крок у зміцненні самоідентифікації України як європейської держави, причетної до традицій і цінностей Європи.
У цей день проводяться освітні заходи про Європейський Союз, запроваджуються культурні та творчі ініціативи, відбувається вручення відзнак та премій.
Пропонуємо відзначити День Європи у закладах освіти. Відповідні інформаційні матеріали надано МОН України.
почувши сигнал «Увага всім!» (завивання сирени, переривчасті гудки підприємств, сигнали транспортних засобів ), негайно увімкніть радіо, телевізор;
уважно слухайте інформацію про обстановку, рекомендації про порядок дій у даній НС;
не користуйтеся без потреби телефоном, щоб не пропустити важливі повідомлення;
зберігайте спокій, уникайте паніки, при необхідності надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку;
зачиніть вікна та відійдіть від них подалі;
вимкніть електропостачання , водопостачання та газопостачання; зберіть документи, одяг, необхідні речі, медикаменти, продукти харчування, питну воду;
перейдіть у безпечне місце, прослухайте інформацію щодо подальшого порядку дій. Якщо ви знаходитесь на вулиці: почувши сигнал «Увага всім!», якнайшвидше прямуйте до найближчої установи чи закладу, де є радіо, радіотрансляційні чи телевізійні приймачі; уважно прослухайте інформацію та рекомендації про порядок дій у даній НС;
зберігайте спокій, уникайте паніки, дійте, відповідно до отриманих рекомендацій. Пам’ятайте, у цих умовах дорога кожна хвилина! Кожен громадянин повинен знати дії при сигналі “Увага всім”.
Хочете виховати дитину креативною? Такою, у якої було б завжди море ідей, яка б знаходила незвичайні рішення і не знала, що таке нудьга? Є 5 способів.
Якщо час дитини розписаний по хвилинах, – плавання, уроки музики,англійська, танці – не дивно, що вона не буде вулканом ідей, бо не мусить вигадувати собі забав і організовувати час. Усе зробили за неї дорослі. Додаткові заняття корисні, однак щодня необхідно відводити час для вільної гри.
Вільна гра не має нічого спільного з байдикуванням чи переглядом мультиків і т.п. Креативність у дітей молодшого віку пробуджують нетипові іграшки, як-от ложка, мотузка, картонні коробки, листки паперу, газети, вата. Це все можна помістити у коробку, звідки дитина все це вийматиме і вигадуватиме нові призначення для предметів.
Зі старшими дітьми можна пародіювати артистів чи відомих людей.
Грайтеся зі звуками. Візьміть горщики, картонні коробки, дерев»яні дощечки, чашки, палички і грайте, компонуйте власні мелодії. Дивно, але музичним інструментом може бути майже будь-який предмет. Можна зробити також маракаси. У пластмасове яйце з-під кіндер-сюрпризу насипте якоїсь крупи, у інше, наприклад, квасолі, ще в інше – грубої солі і т.д. Якщо нема яйця – підійдуть малі харчові контейнери.
Також можна попробувати наслідувати чиїсь звуки.
Вигадуйте казки
Звичайно, читання має бути щодня, діти повинні слухати, а пізніше і самі читати книжки, призначені для їх вікової групи. Однак не треба нехтувати дитячими вигадками. Складайте самі казки та історії, наприклад, про кота, якого бачили по дорозі у садочок, про дівчинку на фотографії, про чарівний ліс… Дитячі фантазії безмежні. Батьки можуть ці казки записати та разом із дітьми проілюструвати – книга казок готова.
Розфарбовуйте, клейте, вирізайте
Уся ручна робота стимулює креативність дитини. Дайте дитині вигадати одяг для ляльок, зробити гараж для машинок із коробки з-під взуття, намалювати зимовий пейзаж зубною пастою, навчіть вишивати, робіть біжутерію, подарунки для близьких людей. Обов»язково хваліть дитину.
Грайтеся разом
Найкраще гратися в математичні ігри – шаради, головоломки, шахи або шашки, для старших – ігри стратегічні. Завдяки цьому дитина навчиться розробляти стратегії, намагатиметься передбачати хід суперника. Також для розвитку незамінний рух. Катайтеся на велосипеді, грайте у волейбол.
Урок для учнів 1-4 класу, щоб навчити дітей розпізнавати приватну інформацію в Інтернеті
БУТЬ ОБЕРЕЖНИМ…
Комп’ютерний вірус – це невелика програма, яка має здатність розмножуватися та знищувати інформацію, блокувати роботу комп’ютера.Хакер (від англ. to hack — рубати) — особливий тип комп’ютерних спеціалістів. Нині так часто помилково називають комп’ютерних хуліганів, тобто тих, хто здійснює неправомірний доступ до комп’ютерів та інформації.
Крекер — спеціаліст в області комп’ютерних технологій, діяльність якого пов’язана з намаганням отримати несанкціонований доступ до систем із секретною (конфіденційною) інформацією, комп’ютерний злочинець.
Спам (англ. spam) — масова розсилка кореспонденції рекламного чи іншого характеру людям, які не висловили бажання її одержувати. Передусім термін «спам» стосується рекламних електронних листів.
10 правил безпечного користування Інтернетом:
1. Захистіть свій комп’ютер! Регулярно оновлюйте операційну систему, використовуйте антивірусну програму, використовуйте брандмауер. Створюйте резервні копії важливих файлів. Будьте обережні, завантажуючи файли з інтернету. 2. Розповідайте батькам та дорослим про нові можливості, знайдені вами під час роботи в інтернеті. Насолоджуйтеся інтернетом разом з ними.
3. Зберігайте свої паролі в таємниці. Вони повинні бутипростими, але такими, що їх складно вгадати. Датанародження не доречна як пароль.
4. Довіряйте своїй інтуїції. Якщо щось в онлайні примушує вас нервувати, поговоріть про це з дорослими.
5.Виберіть правильно ім’я користувача й перевірте, щоб воно не відображало жодної особистої інформації про вас.
6. Ніколи не давайте своєї адреси, номера телефону або іншої персональної інформації, включаючи інформацію про те, яку школу ви відвідуєте або де вам подобається гратися чи відпочивати.
7. Поводьтеся чемно і ніколи не ображайте інших. Правил культурної поведінки треба дотримувати не тільки в реальному житті, але й тоді, коли знаходитеся за комп’ютером.
8. Поважайте чужу власність в онлайні. Створення незаконних копій творів інших людей: музики, відеоігор, програм — це все одно, що крадіжка товару в магазині.
9. Ніколи не зустрічайтеся зі своїми онлайн-друзями особисто. Вони можуть бути не тими, за кого себе видають.
10. Пам’ятайте: не все, що ви читаєте або бачите в онлайні, є правдивим. Запитайте в дорослих про те, в чому ви невпевнені.
Мовою освітнього процесу в навчальному закладі
відповідно до Закону України “Про освіту”, Закону України “Про державну мову
України”, Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як
державної”, Конституції України та Статуту школи є українська мова.
Окрім державної, вивчаються англійська мова (як
навчальні дисципліни).
КОНСТИТУЦІЯ
УКРАЇНИ
Стаття
10. Державною мовою в Україні є українська мова.
Держава
забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах
суспільного життя на всій території України.
В Україні
гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов
національних меншин України.
Держава
сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.
Застосування
мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
ЗАКОН
УКРАЇНИ «ПРО ОСВІТУ»
Стаття 7.
Мова освіти (РЕД.)
Мовою
освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.
Держава
сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови, в
державних і комунальних закладах освіти.
У закладах
освіти відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або декілька
дисциплін двома чи більше мовами – державною мовою, англійською мовою, іншими
офіційними мовами Європейського Союзу.
ЗАКОН
УКРАЇНИ «ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ДЕРЖАВНОЇ»
Стаття
21. Державна мова у сфері освіти (РЕД.)
Мовою
освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.
Держава
гарантує кожному громадянину України право на здобуття формальної освіти на
всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної
(професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та
післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах
освіти.
Заклади
освіти забезпечують обов’язкове вивчення державної мови, зокрема заклади
професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, в
обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з
використанням державної мови.
Держава
сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови, в
державних і комунальних закладах освіти.
У закладах
освіти відповідно до освітньої програми одна або декілька дисциплін можуть
викладатися двома чи більше мовами – державною мовою, англійською мовою, іншими
офіційними мовами Європейського Союзу.
Викладання
іноземної мови в закладах освіти і на курсах з вивчення іноземних мов
здійснюється відповідною іноземною або державною мовою.
СТАТУТ ШКОЛИ
2.6.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про забезпечення функціонування
української мови як державної», пункту 1 статті 5 Закону України «Про повну
загальну середню освіту», статті 7 Закону України «Про освіту» мовою освітнього
процесу у закладі освіти є державна мова – українська. Освітня програма закладу може передбачати
викладання одного чи декількох навчальних предметів (інтегрованих курсів) поряд
із державною мовою англійською чи іншою офіційною мовою Європейського Союзу.
Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті.
НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння.
Докладніше про зміни
Реформу НУШ розраховано на роки, адже неможливо швидко змінити освітню традицію, що плекалася в Україні протягом десятиліть. Проте зміни вже розпочались, і Міністерство освіти і науки робить усе, аби вони були невідворотними.
Зокрема, у вересні 2017 року було ухвалено новий Закон “Про освіту”, який регулює основні засади нової освітньої системи, а у лютому 2018 року Кабінет Міністрів затвердив новий Державний стандарт початкової освіти. На черзі – ухвалення нового закону “Про загальну середню освіту”, який більш детально розкриє зміни, закладені реформою.
Новий Стандарт початкової освіти з 2017/2018 навчального року успішно проходить апробацію у 100 школах по всій Україні. З 2018/2019 навчального року за цим стандартом розпочали навчання першокласники по всій Україні.
Новий Стандарт початкової освіти передбачає, що вчителі мають працювати за іншими підходами, тому протягом 2018-2019 років відбувається масштабне перенавчання вчителів початкової школи. Вони проходять як дистанційне навчання (онлайн-курс на освітній платформі EdEra), так і очні сесії, в межах яких спеціально підготовлені тренери закріплюють знання педагогів на практиці.
Також у 2019 році стартував пілот з добровільної сертифікації вчителів, мета якого – виявити та стимулювати вчителів з високим рівнем професійної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню.
Основні засади реформи шкільної освіти та орієнтовний графік впровадження реформи викладено в Концепції Нової української школи. (English version). Там ви знайдете інформацію про цінності реформи (як-от орієнтація на учня, педагогіка партнерства, справедливе фінансування тощо), основні компетенції та візію, яким має бути випускник НУШ. Коротко про це також можна прочитати нижче.
ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ УЧНІВ?
Ключова зміна для учнів стосується підходів до навчання та змісту освіти. І ми у МОН переконані, що це – головне. Адже мета НУШ – виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини.
Замість запам’ятовування фактів та понять учні набуватимуть компетентностей. Це – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Тобто формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, а також цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи у професійному та приватному житті.
здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
математична компетентність;
компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
інноваційність;
екологічна компетентність;
інформаційно-комунікаційна компетентність;
навчання впродовж життя;
громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
культурна компетентність;
підприємливість та фінансова грамотність.
Державні стандарти можуть розширювати цей список.
Спільними для всіх компетентностей є так звані наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.
Щоб набувати компетентностей, школярі навчаються за діяльнісним підходом – тобто частіше щось роблять замість того, щоб просто сидіти за партами і слухати вчителя. Концепція НУШ пропонує також впроваджувати інтегроване та проєктне навчання. Це сприяє тому, що учні отримують цілісне уявлення про світ, адже вивчають явища з точки зору різних наук та вчаться вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін.
Міністерством розроблено нову модель оцінювання учнів у межах Нової української школи. Тепер замість звичних табелів у кінці року учні перших класів отримують Свідоцтво досягнень. Оновлена модель ґрунтується на формувальному оцінюванні, яке дає можливість зробити висновки саме щодо процесу навчання, а не тільки результату (кількості помилок) та поступу учня.
А ще реформа – це про освітнє середовище. І це, насамперед, не техніка чи меблі. Хоча завдяки децентралізації фінансування шкіл збільшилося, і в багатьох навчальних закладах поступово оновлюється матеріально-технічна база.
Зміна освітнього середовища – це зміна ставлення до дитини: повага, увага до неї та прагнення знайти оптимальний спосіб для її ефективного навчання. Саме такою є Нова українська школа.
ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ?
Учитель – це людина, на якій тримається реформа. Без неї чи нього будь-які зміни будуть неможливими, тому один з головних принципів НУШ – умотивований учитель. Це означає, що наша мета – сприяти його професійному та особистому зростанню, а також підвищувати його соціальний статус.
Щоб навчати по-новому, вчитель повинен отримати свободу дій – обирати навчальні матеріали, імпровізувати та експериментувати. Цю свободу дає новий закон «Про освіту».
Міністерство освіти і науки пропонуватиме типові навчальні програми, проте будь-який учитель чи авторська група може доповнювати їх або створювати свої. Учитель тепер обмежений лише Державним стандартом. У цьому документі окреслено результати: що мають знати та вміти учні, закінчивши певний етап навчання. Натомість, як дійти до цих результатів, учитель визначатиме сам.
Учитель, який отримав свободу навчати, має отримати й свободу навчатися. І ця свобода теж передбачена реформою. Має запрацювати принцип «гроші ходять за вчителем»: педагоги зможуть підвищувати кваліфікацію за державні кошти не лише в Інститутах післядипломної педагогічної освіти, а й в обраних самими педагогами організаціях. Є лише дві вимоги: за п’ять років підвищення кваліфікації має скласти 150 годин, а навчання має відбуватись щорічно.
А щоб вмотивувати вчителів ще й фінансово, міністерство запровадить сертифікацію. Це добровільна перевірка, проходження якої надасть учителям 20% надбавку до посадового окладу та звільнить від атестації. На початку 2019 року стартував пілотний проєкт сертифікації вчителів початкових класів, у якому беруть участь понад 800 педагогів з усієї України.
ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ АДМІНІСТРАЦІЇ ШКІЛ?
НУШ – це відповідальна школа, і ми переконані, що навчальні заклади повинні отримати більше свободи дій. Адже відповідальність та свобода йдуть пліч-о-пліч.
Тому закон “Про освіту” передбачає кадрову автономію. Тепер директор школи може самостійно призначати своїх заступників, приймати на роботу та звільняти педагогічних працівників.
Окрім того, керівників шкіл (як і вчителів) уже приймають на роботу за строковим контрактом. Директор школи обирається за конкурсом. Одна людина зможе бути на цій посаді не більше двох термінів по 6 років (якщо особа призначається на цю посаду вперше, перший термін складатиме 2 роки). Після цього така людина зможе обіймати інші посади в цій школі або ж брати участь у конкурсі директорів у іншій школі.
ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ БАТЬКІВ?
Один із принципів Нової української школи – партнерство, у тому числі – між школою та батьками. Батьки можуть створювати свої органи громадського самоврядування, а отже – впливати на освітній та виховний процеси.
Відтепер батькам легше контролювати фінанси школи. Усі навчальні заклади, які отримують публічні кошти (це, наприклад, бюджетні кошти та благодійні внески), зобов’язані оприлюднювати свій кошторис та інформацію про витрати. І батьки тепер можуть здійснювати перерахування благодійних внесків цілеспрямовано на школу, а не збирати готівкові кошти, які дуже складно обліковувати.
Співпраця між усіма учасниками освітнього процесу – учителів, учнів, адміністрацій та батьків – наріжний камінь, який допоможе досягти всіх інших результатів. Адже тільки так можливо втілити головну мету: змінити освітнє середовище, впровадити навчання для життя.
І врешті – зробити українську школу відкритою, цікавою та сучасною.
Поради дітям щодо протидії булінгу – цькуванню Перш за все варто зазначити, що Міністерством юстиції в межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та за сприяння Національної поліції України підготовлено інформаційну кампанію #СтопБулінг, орієнтовану на дітей та їх батьків. В рамках кампанії #CтопБулінг розроблено інформаційні матеріали, з яких можна дізнатися, які види булінгу існують та як діяти в ситуації, якщо ви стали свідком булінгу. В них також міститься інформація для батьків, чиї діти стали жертвами цькування або ж самі вчиняють насилля щодо інших дітей. І дитина і дорослий мають змогу зателефонувати до єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги та отримати там поради, правовий захист (покроковий алгоритм дій, як діяти в тій чи іншій ситуації). Надзвичайно важливим є небайдужість батьків до своєї дитини і постійне відстежування ситуації – настрою і стану дитини. Крім того, не варто забувати про тісний контакт з класним керівником, налагодження комунікації з іншими батьками в класі. Якщо помітно, що: у дитини немає друзів; дитина боїться іти до школи; має низьку самооцінку; у дитини з’являються зіпсовані речі; дитина сама наносить собі ушкодження; сумна після спілкування у соціальних мережах та ін. – потрібно поговорити із дитиною, вислухати та допомогти вирішити проблемну ситуацію. 19 січня, в Україні набув чинності Закон про протидію булінгу. Згідно із Законом, булінг/цькування – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають в психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильству, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, які вчиняються стосовно малолітньої або неповнолітньої особи або такою особою щодо інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого. У законі “Про освіту” передбачили типові ознаки булінгу (цькування): ✯ систематичність (повторюваність) діяння; ✯ наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); ✯ дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого. Запроваджується адміністративна відповідальність за булінг. Так, Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено статтею 173 з приміткою 4 якою передбачено Штраф за таке порушення на рівні 850-1700 грн – або громадські роботи на 20-40 годин. Якщо цькувала група осіб або ж повторно протягом року – штраф складатиме 1700-3400 грн. або ж громадські роботи на строк 40-60 годин. Якщо порушники – підлітки віком від 14 до 16 років, передбачено такі самі санкції, але їх накладатимуть на батьків чи опікунів. Окрім того, передбачено штраф для керівника закладу освіти, якщо він не повідомить до Нацполіції про факти булінгу. Санкція передбачає штраф 850-1700 грн або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку. Щоб протидіяти булінгу, розширили права і обов’язки учасників освітнього процесу. Так, засновник закладу освіти має надати психолого-педагогічні послуги “булерам” або ж тим, хто став свідком чи жертвою булінгу. Керівник закладу освіти має “створити безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу”. Він розробляє план заходів із протидії булінгу, розглядає заяви про випадки цькування, вирішує провести розслідування, повідомляє про такі випадки Нацполіції. Школи, дитсадки та інші заклади освіти мають опублікувати у себе на сайтах правила поведінки учня та план заходів, спрямований на запобігання та протидію булінгу. Там само має бути інформація, як конфіденційно подати заяву про випадок булінгу, та про те, як на цю заяву відреагують. Встановлюється, що як учні, так і вчителі мають право на захист від булінгу. Педагогічні працівники: Мають право на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю; Зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування). Поради дітям щодо протидії булінгу – цькуванню: Уникай агресора й перебувай у товаристві друзів. Постійно перебувай у товаристві приятеля, щоб не залишатись наодинці з недругом. Перебувай в оточенні приятелів у транспорті (у шкільному автобусі), у коридорах або на перерві – скрізь, де можна зустріти кривдника. Запропонуй те ж саме своєму другу. ✯ Стримуй гнів. Розхвилюватись у зв’язку зі знущанням природно, але саме цього й домагаються агресори. Це змушує їх відчувати себе сильнішими. Намагайся не реагувати плачем, не червоній і не переймайся. Це вимагає великої кількості тренувань, але це корисна навичка дати відсіч агресору. Іноді корисно практикувати стратегію приведення себе в повну рівновагу, наприклад, рахувати до десяти, записувати свої гнівні слова на аркуші паперу, робити глибокий вдих або просто йти. Іноді треба навчати дітей робити непроникний вираз обличчя, поки вони не позбудуться небезпеки (посмішка або сміх можуть провокувати розбишаку). ✯ Дій хоробро, йди та ігноруй агресора. Твердо й чітко скажи йому, щоб він припинив, а потім розвернись й піди. Намагайся ігнорувати образливі зауваження, наприклад, демонструй байдужість чи вдавай, що ти захоплений бесідою по мобільному телефону. Ігноруючи задираку, ти показуєш, що він тобі байдужий. Зрештою, він, імовірно, утомиться діставати тебе. ✯ Усунь провокаційні фактори. Якщо агресор вимагає від тебе грошей на обід, принось обід із собою. Рішучі дії: ✯ Розкажи дорослим про знущання. Класному керівнику, учителям, директору школи, батькам, вони можуть допомогти припинити знущання. ✯ Нічого не бійся, не мовчи, розповідай про це. Поговори з кимось, кому ти довіряєш, наприклад, із завучем, учителем, братом, сестрою або другом. Вони можуть запропонувати деякі корисні поради, і навіть якщо вони не можуть виправити ситуацію, це допоможе тобі відчути себе менш самотнім. ✯ Зателефонуй до єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги та отримай там поради, правовий захист (покроковий алгоритм дій, як діяти в тій чи іншій ситуації). 0 800 213 103. ✯ Повідом про факт цькування Національну поліцію України Зателефонуй за номером 102 та розкажи усі подробиці знущань. Виховання молодого покоління – це невід’ємна складова правопросвітництва. І дуже важливо, щоб діти усвідомлювали своє право бути захищеними і знали, як діяти у разі посягання на їхню честь та свободу.
✯ Розкажи дорослим про знущання. Класному керівнику, учителям, директору школи, батькам, вони можуть допомогти припинити знущання. ✯ Нічого не бійся, не мовчи, розповідай про це. Поговори з кимось, кому ти довіряєш, наприклад, із завучем, учителем, братом, сестрою або другом. Вони можуть запропонувати деякі корисні поради, і навіть якщо вони не можуть виправити ситуацію, це допоможе тобі відчути себе менш самотнім. ✯ Зателефонуй до єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги та отримай там поради, правовий захист (покроковий алгоритм дій, як діяти в тій чи іншій ситуації). 0 800 213 103. ✯ Повідом про факт цькування Національну поліцію України Зателефонуй за номером 102 та розкажи усі подробиці знущань. Виховання молодого покоління – це невід’ємна складова правопросвітництва. І дуже важливо, щоб діти усвідомлювали своє право бути захищеними і знали, як діяти у разі посягання на їхню честь та свободу.
Вчені визначають шкільний булінг, або утиск та цькування – як тривалий процес свідомого жорстокого ставлення. На сьогодні це досить поширене явище, за яким стоїть низка соціальних, психологічних та педагогічних проблем. Булінг – не просто бешкетування. Це особлива форма стосунків, яка ґрунтується на дискримінації, насильстві та агресії. Шкільне цькування може викликати низьку самооцінку, почуття самотності, депресію і навіть суїцидальні настрої. У той же час неможливо спинити природній та складний процес пошуку свого місця в ієрархії стосунків, який психологи називають «процесом формування стійких репутацій». Однак дорослі повинні створити такі умови, за яких це явище буде протікати у цілком безпечній та здоровій формі.
Насправді діти не завжди готові розповісти про цькування своїм батькам, а тим паче – іншим дорослим. Особливо, це стосується хлопчиків, які часто піддаються дискримінації за гендерною ознакою, наприклад: «хлопчик повинен бути сильним!». Щоб уникнути травмуючих наслідків булінгу, психологи дають батькам кілька практичних порад:
1) Уникайте стереотипів, які «полегшують життя». Наприклад, не думайте, що ініціаторами булінгу стають лише агресивні діти і ніколи – педагоги та інші працівники школи. Трапляється, що дорослі не усвідомлюють наслідків своєї поведінки, або неосвічені в питаннях соціальної динаміки дитячих і підліткових колективів. Не можна пояснювати цькування «провокуючою» поведінкою з боку жертви, поганими схильностями або неблагополучними умовами виховання. Багато залежить від того, чи готова школа конструктивно впливати на цей процес, адже булінг – не приватний конфлікт, а групове явище, яке негативно впливає не лише на учасників, а й випадкових спостерігачів.
2) Не закривайте очі на зміни у характері та поведінці дитини, на небажання йти до школи. Натомість м’яко заохочуйте розповідати про свої проблеми. Ніколи не використовуйте отриману інформацію для докорів на адресу дитини. Це зруйнує її довіру до Вас.
3) Покажіть дитині, що ви готові без засуджень та критики прийняти будь-яку ситуацію. Можливо, Вам знадобиться багато відваги та витримки. Пам’ятайте, що дорослий – цей той, хто краще справляється з труднощами і вміє надати підтримку.
4) Дайте дитині можливість відволіктися від конфлікту: подаруйте вихідний, який заповніть позитивними емоціями та враженнями. Проведіть цей день з дитиною, покажіть, що вмієте не тільки дбати і виховувати, а й здатні бути безпосередніми, а іноді – побалуватися, пограти з дитиною, коли це доречно. Понад усе дитині потрібні емоційно живі, а не «ідеальні» та відсторонені батьки.
5) Якщо Ви зіштовхнулися з булінгом у школі, не соромтесь звернутися за підказкою або допомогою до практичного психолога, громадської організації, яка надає професійну психологічну допомогу, або будь-якої спільноти, яка фахово займається просвітою в сфері прав людини.
4) У школі звертайте увагу не лише на власну дитину. Помічайте учнів, які знаходяться у соціальній ізоляції – чим більше таких дітей і триваліша ізоляція – тим більш нездорова атмосфера панує у колективі.
6) Поцікавтесь, чи є у навчального закладу недискримінаційна стратегія та політика поведінки у випадку булінгу, яким чином і ким вона реалізовується?
7) Пам’ятайте, що коли дитина, схильна до прояву агресії, приходить до школи, де послідовно втілюється недискримінаційна політика та існує готовність конструктивно реагувати на конфлікти – вона буде шукати для себе нові моделі поведінки та успішно адаптується у середовищі.
8) Будьте в темі: все починається з розуміння своїх та чужих прав. Якщо виховувати дитину на основі самоповаги, гідності, дотримання прав та толерантності – агресивному булінгу просто не буде місця. До речі, єдиний дієвий спосіб – це власний приклад. Діти дуже кмітливі, вони не довіряють «нотаціям», але завжди спираються на корисний досвід.