09 червня 2021 року відбудуться батьківські збори першокласників
2021-2022 року навчання:

1-А, 1-Б класи 18-00, вхід  №1
1-В клас 18-30, вхід №2

Посилання на Наказ

Список учнів 1-А класу
Список учнів 1-Б класу
Список учнів 1-В класу

Продовжується набір дітей до першого класу.

Чекаємо батьків майбутніх першокласників.

Продовжується набір дітей від 5 років до гуртка “Дошколярик”

Розвиваємо:

комунікативні функції (вміння спілкуватися з однолітками)

фонематичний слух;

логічне мислення;

дрібну моторику;

навчаємо навичкам письма, рахунку в межах 10 та знайомимо з англійською мовою.

Прийом до першого класу призупинено у зв’язку із складною епідемічною ситуацією на території міста Києва.

Посилання на Наказ № 58 від 07.04.2021 (ДОН)

Посилання на Наказ № 90 від 08.04.2021 (РУО)

Увага! Розклад предметів не змінювався.

1 урок   9-00 – 9-20 (перерва 15 хв).

2 урок    9-35 – 9-55 (перерва 15 хв).

3 урок   10-10 – 10-30 (перерва 15 хв).

4 урок   10-45 – 11-05 (перерва 15 хв).

5 урок   11-20 – 11-40 (перерва 15 хв).

6 урок   11-45 – 12-15

В 1-му класі урок триває 10 хвилин, в 2-4-х класах 15 хвилин. 5 хвилин на загальне підключення та підготовку.

Посилання на Наказ № 50 від 02.04.2021

Посилання на Розклад уроків

http://school312.kiev.ua/wp-content/uploads/2021/03/Буклети.pdf

СХВАЛЕНО                                                                                               ЗАТВЕРДЖЕНО на засіданні педагогічної ради                                                         наказом по спеціалізованій школі спеціалізованої школи                                                                       І ст. № 312 з поглибленим вивченням І ст. № 312 з поглибленим вивченням                                           англійської мови англійської мови                                                                                  від 16 листопада 2020 № 159 (протокол № ___ від 28 жовтня 2020 р.)

ПОЛОЖЕННЯ

«ПРО АКАДЕМІЧНУ ДОБРОЧЕСНІСТЬ»

Спеціалізованої школи І ступеня № 312 з поглибленим вивченням англійської мови

Деснянського району міста Києва

І. Загальні положення

1.1. Положення про академічну доброчесність Спеціалізованої школи І ступеня № 312 з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва (далі -Положення) є внутрішнім підзаконним нормативним  актом, який спрямований на забезпечення якісних освітніх послуг, що  надаються здобувачам освіти, дотримання моральних, правових, етичних норм поведінки всіма учасниками освітнього процесу закладу освіти.

1.2. Положення розроблено на основі Конституції України, Конвенції ООН «Про права дитини», законів України «Про освіту», «Про запобігання корупції», «Про авторські та суміжні права», статуту школи, правил внутрішнього розпорядку та інших нормативно-правових актів чинного законодавства України

 ІІ. Принципи, норми етики та забезпечення академічної доброчесності 

2.1. Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання, попередження порушень освітнього процесу.

2.2. Порушеннями академічної доброчесності згідно ст.42 п. 4 Закону України «Про освіту» вважається:

• Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.
• Самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових.
• Фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях.
• Фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень.
• Списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації (шпаргалки, мікронавушники, телефони, планшети, тощо), крім дозволених для використання, зокрема, під час оцінювання результатів навчання, а також повторне використання раніше виконаної іншою особою письмової роботи (лабораторної, контрольної, самостійної, індивідуальної, тощо).
• Обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування.
• Хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального чи нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.
• Зловживання впливом – пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду або за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
• Необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

2.3. Етика  та академічна  доброчесність забезпечуються:

 2.3.1. учасниками освітнього процесу шляхом:

• дотримання Конвенції ООН «Про права дитини», Конституції, законів України;
• утвердження позитивного іміджу школи, примноження її традицій;
• дотримання етичних норм спілкування на засадах партнерства, взаємоповаги, толерантності стосунків;
• запобігання корупції, хабарництву;
• збереження, поліпшення  та раціонального  використання навчально-матеріальної бази школи;
• дотримання спеціальних законів за порушення академічної доброчесності та даного Положення, зокрема, посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;
• дотримання  норм про авторські права;
• надання правдивої  інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності;
• невідворотності відповідальності з підстав та в порядку,  визначених відповідно Законом України «Про освіту» та іншими спеціальними законами.

2.3.2.здобувачами освіти шляхом:

• самостійного  виконання навчальних завдань поточного та підсумкового контролю без використання зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання (самостійні, контрольні, ДПА);
• особистою присутністю на всіх заняттях, окрім випадків, викликаних поважними причинами.

2.3.3. педагогічними працівниками шляхом:

• надання якісних освітніх послуг з використанням в практичній професійній  діяльності  інноваційних здобутків в галузі освіти;
• обов’язкової присутності, активної участі на засіданнях  педагогічної ради та  колегіальної відповідальності за прийняті управлінські рішення;
• незалежності професійної діяльності  від політичних партій, громадських і релігійних організацій;
• підвищення професійного рівня шляхом саморозвитку і самовдосконалення, проходження вчасно  курсової підготовки;
• дотримання правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни, корпоративної етики;
• об’єктивного і неупередженого оцінювання результатів навчання здобувачів  освіти;
• здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
• інформування здобувачів освіти про типові порушення академічної доброчесності та види відповідальності за її порушення. 

ІІІ. Заходи з попередження, виявлення та встановлення фактів

порушення етики та академічної доброчесності

3.1. При прийомі на роботу працівник знайомиться із даним Положенням (засвідчуючи факт ознайомлення власним підписом) після ознайомлення із правилами внутрішнього розпорядку школи.

3.2. Положення доводиться до батьківської громади, оприлюднюється на сайті школи.

3.3.Адміністрація школи:

3.3.1. Забезпечують попередження порушень академічної доброчесності шляхом практикумів, консультацій та інших колективних та індивідуальних форм навчання з педагогічними працівниками щодо створення, оформлення  ними методичних розробок  (робіт) для публікацій, на конкурси різного рівня;

3.3.2. Використовують у своїй діяльності (рецензування робіт  на конкурси різного рівня,  на присвоєння  педагогічного звання) та  рекомендують вчителям сервіси безкоштовної перевірки робіт на антиплагіат.

3.4. Педагогічні працівники, в процесі своєї освітньої діяльності, дотримуються етики та академічної  доброчесності, умов даного  Положення, проводять роз’яснювальну роботу із здобувачами освіти щодо норм  етичної поведінки  та  неприпустимості порушення академічної доброчесності (плагіат, порушення правил оформлення цитування, посилання на джерела інформації,  списування).

3.5. Для прийняття рішення про призначення відповідальності за списуванння створюється Шкільна Комісія з попередження  списування здобувачами освіти (далі – Комісія) у складі класного керівника, вчителя-предметника.

3.6. Комісія в разі встановлення фактів списування надає рекомендації щодо обрання форми відповідальності (повторне проходження оцінювання, відповідного освітнього компонента освітньої програми)  з урахуванням індивідуальних результатів освітньої діяльності здобувача.

IV. Види відповідальності за порушення академічної доброчесності

4.1. Види академічної відповідальності за конкретне порушення академічної доброчинності визначають спеціальні закони та внутрішнє Положення школи.

Порушення академічної доброчесності	Суб’єкти порушення	Обставини та умови  порушення академічної доброчесності	Наслідки  і форма відповідальності	Орган / посадова особа, який приймає рішення про призначення виду відповідальності
Списування	Здобувачі освіти	– самостійні роботи; – контрольні роботи; – контрольні зрізи знань; – річне оцінювання (для  екстернів) – моніторинги якості знань	Повторне письмове проходження оцінювання термін -1 тиждень або повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми	Учителі-предметники
-державна підсумкова атестація; – річне оцінювання ( для  екстернів)	Повторне проходження оцінювання  за графіком проведення  ДПА у школі Не зарахування  результатів	Атестаційна комісія державної підсумкової атестації
-І етап( шкільний) Всеукраїнських  учнівських олімпіад, конкурсів;	Робота учасника анулюється, не оцінюється. У разі повторних випадків списування учасник не допускається до участі в інших  олімпіадах, конкурсах	Оргкомітет, журі
Необ’єктивне оцінювання результатів навчання здобувачів	Педагогічні працівники	Свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання -усні відповіді; -домашні роботи; -контрольні роботи; -лабораторні та практичні роботи; -ДПА; -тематичне оцінювання; – моніторинги; -олімпіадні та конкурсні роботи	Педагогічному працівнику рекомендується опрацювати критерії оцінювання знань. Факти  систематичних порушень враховуються  при встановленні кваліфікаційної категорії , присвоєнні педагогічних  звань	Адміністрація школи, атестаційні  комісії усіх рівнів
Обман: Фальсифікація	Педагогічні працівники як автори	Навчально-методичні освітні продукти, створені педагогічними працівниками: -методичні рекомендації; -навчальний посібник; -навчально-методичний посібник -наочний посібник; -практичний посібник; -навчальний наочний посібник; -збірка; -методична збірка -методичний вісник; -стаття; -методична розробка	У випадку встановлення порушень такого порядку: А) спотворене представлення у методичних розробках, публікаціях чужих розробок, ідей, синтезу або компіляції чужих джерел, використання Інтернету без посилань, фальсифікація наукових досліджень, неправдива інформація про власну освітню діяльність є підставою для відмови в присвоєнні або позбавлені раніше присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії Б) в разі встановлення в атестаційний період  фактів списування здобувачами під час контрольних зрізів знань, фальсифікації результатів власної педагогічної діяльності позбавлення педагогічного працівника І,ІІ кваліфікаційної категорії	Педагогічна та методичні  ради школи, атестаційні комісії школи
Фабрикація
Плагіат

V. Комісія з питань академічної доброчесності та етики педагогічних працівників

5.1. Комісія з питань академічної доброчесності  та етики педагогічних працівників – незалежний орган для  розгляду питань, пов’язаних із  порушенням Положення та моніторингу щодо взаємного дотримання усіма учасниками освітнього процесу  морально-етичних  норм поведінки та правових норм цього Положення.

5.2. До складу Комісії входять представники педагогічного колективу, батьківської громади ( за згодою).

5.2.1. Персональний склад  Комісії затверджується рішенням педагогічної ради.

5.2.2. Голова, заступник голови та секретар Комісії обираються з числа осіб, що входять до неї.

5.2.3. Голова веде засідання, підписує протоколи та рішення тощо.

5.2.4. За відсутності голови Комісії його обов’язки виконує заступник.

5.2.5. Секретар Комісії здійснює повноваження щодо ведення протоколу засідання, технічної підготовки матеріалів до розгляду їх на засіданні тощо.

5.2.6. Термін повноважень Комісії – 1 рік.

5.3. Комісія розглядає питання порушення морально-етичних норм  поведінки та правових норм цього Положення  за потребою або ж заявою учасників освітнього процесу.

5.4. Комісія має такі повноваження:

• Виявляти та встановлювати факти порушення академічної доброчесності учасників освітнього процесу школи.
• Проводити інформаційну роботу щодо популяризації принципів академічної доброчесності серед учасників освітнього процесу.
• Готувати пропозиції, надавати рекомендації та консультації  щодо підвищення ефективності впровадження принципів академічної доброчесності в освітню діяльність школи.
• Отримувати і розглядати заяви за умови, якщо вони носять не анонімний характер, щодо порушення академічної доброчесності учасників освітнього процесу школи.
• Залучати до своєї роботи експертів з відповідних галузей, а також використовувати технічні і програмні засоби для встановлення фактів порушення норм академічної доброчесності за поданою заявою.
• Доводити результати розгляду заяв щодо порушення академічної доброчесності до відома директора школи для подальшого реагування.

5.5. Свої повноваження Комісія здійснює за умови, що кількість її членів, присутніх на засіданні, складатиме не менше ніж дві третини її складу.

5.6. Комісія звітує про свою роботу двічі на рік.

VI. Прикінцеві положення

6.1. Положення ухвалюється педагогічною радою школи більшістю голосів і набирає чинності з моменту схвалення.

6.2. Учасники освітнього процесу мають знати Положення про академічну доброчесність. Незнання або нерозуміння норм цього Положення не є виправданням неетичної поведінки. Школа забезпечує публічний доступ до тексту Положення через власний офіційний сайт.

6.3. Зміни та доповнення до Положення можуть бути внесені будь-яким учасником освітнього процесу за поданням до педагогічної ради школи та вводяться в дію наказом директора школи.

                 СХВАЛЕНО                                                                                               ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні педагогічної ради                                                         наказом по спеціалізованій школі

спеціалізованої школи                                                                       І ст. № 312 з поглибленим вивченням

І ст. № 312 з поглибленим вивченням                                           англійської мови

англійської мови                                                                                  від 16 листопада 2020 № 159

(протокол № ___ від 28 жовтня 2020 р.)

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему

забезпечення якості освіти

спеціалізованої школи І ступеня № 312

з поглибленим вивченням англійської мови

Деснянського району міста Києва

Зміст

1. Загальні положення;

2.Стратегія (політику) та процедура забезпечення якості освіти;

3.Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

4.Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково- педагогічної) діяльності педагогічних працівників.

5.Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників;

6. Наявність необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

7.Безпекова складова;

8.Створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

9. Заключні положення.

1. Загальні положення

Положення про забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти у СШ І-ступеня № 312 з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва (далі − Положення) розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» № 2145-VIIІ від 05.09.2017, який почав діяти з 28 вересня 2017 року  (стаття 41. Система забезпечення якості освіти).

Внутрішні чинники  забезпечення якості початкової освіти є такими:

–          якість основних умов освітнього процесу;

–          якість реалізації освітнього процесу;

–          якість результатів освітнього процесу.

Забезпечення якості початкової освіти  повинно відповідати Державному стандарту , що є пріоритетом та спільною метою освітньої діяльності всіх її учасників.

Забезпечення якості освіти є багатоплановим і включає в себе:

–          наявність необхідних ресурсів(кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, наукових, навчально-методичних тощо);

–          організацію освітнього процесу, що відповідає сучасним тенденціям розвитку науки і освіти; контроль освітньої діяльності та якості підготовки фахівців на всіх етапах навчання.

Внутрішня система забезпечення якості освіти, спрямована на вдосконалення всіх напрямків діяльності закладу.

Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти  для здобувачів початкової освіти за такими напрямками:

–          освітнє середовище;

–          система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;

–          система педагогічної діяльності;

–          система управлінської діяльності.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти погоджується педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення і затверджується керівником закладу.

2. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти закладу  базується на наступних принципах:

–       принцип процесного підходу, що розглядає діяльність як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених  стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;

–       принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;

–       принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника початкової школи;

–       принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

–       принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

Процедури вивчення освітньої діяльності є такими:

–     оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності;

–     постійний моніторинг змісту освіти;

–     спостереження за реалізацією освітнього процесу;

–     моніторинг технологій навчання;

–     моніторинг ресурсного потенціалу;

–     моніторинг управління ресурсами та процесами;

–     спостереження  за  станом  соціально-психологічного  середовища;

–     контроль  стану  прозорості  освітньої  діяльності  та  оприлюднення інформації щодо її результатів;

–     розроблення  рекомендацій  щодо  покращення  якості  освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;

 –      здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів про освіту, наказів та рішень педагогічної ради;

–   експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;

–       вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;

–       збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень;

–       аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень;

–       надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.

3.     Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Оцінювання якості знань здобувачів освіти закладу  здійснюється відповідно до  «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі початкової освіти», які в обов’язковому порядку розміщені на веб-сторінці закладу, які виходять із  чинних нормативно-правових актів в освіті на даний період.

Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:

–         Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України №1009 від 19 серпня 2016 року;

–         Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання учнів 2 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 2 класу (наказ МОН України  №1154 від 27.08.2019).

Основними видами оцінювання здобувачів освіти є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

Оприлюднення результатів контролю здійснюється відповідно до вищезазначених нормативних документів.

Результати навчання здобувачів освіти у 4-му класі оцінюються шляхом державної підсумкової атестації.

 Критерії  оцінювання  та очікувані результати освітньої діяльності учнів є  обов’язковою  складовою  навчальної  програми предметів.  На  початку вивчення   вчитель  повинен  ознайомити  учнів та батьків із системою та критеріями оцінювання.

Результати  оцінювання  здобувачів    освіти  обговорюються  на засіданні педагогічної  ради школи.

4. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково – педагогічної) діяльності педагогічних працівників

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності закладу передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

Вимоги до педагогічних працівників закладу встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» .

Якість педагогічного складу  регулюється прозорими процедурами відбору, призначення та звільнення з посади, кваліфікаційними вимогами та вимогами до професійної компетентності, системою підвищення кваліфікації.

Відповідність фаховості  вчителя  навчальній  дисципліні  визначається відповідністю його спеціальності згідно з документами про вищу освіту або про науковий ступінь, або  про  вчене  звання,  або  науковою  спеціальністю,  або досвідом практичної роботи за відповідним фахом та проходженням  відповідного  підвищення кваліфікації.

Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників є:

– стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;

– освітній рівень педагогічних працівників;

– результати атестації;

– систематичність підвищення кваліфікації

– результати освітньої діяльності;

– оптимальність розподілу педагогічного навантаження;

– показник плинності кадрів.

З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів закладу шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України “Про освіту”,  постанови Кабінету Міністрів України №800 від 21.08.2019 та листа Міністерства освіти і науки України №1/9-683 від 04.11.2019.

 Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева), дуальна, на робочому місці тощо. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.

Основними видами підвищення кваліфікації є:

– навчання за програмою підвищення кваліфікації при Київському інституті імені Б.Грінченка .

-участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація та сертифікація, яка проводиться відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України №1190 від 27.12.2018 року та  на підставі п.1.5, п.2.1, п.2.2 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №930 від 06.10.2010 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України №1473 від 20.12.2011 та №1135 від 08.08.2013).

 5. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників

Управлінська діяльність адміністрації закладу на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних  положень, а саме:

–       створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

–       раціональний розподіл роботи між працівниками школи з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

–        забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників початкової школи та підготовка їх до дорослого життя;

–       визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідають особливостям роботи та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками;

–       правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в умовах ринкових відносин;

–       забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

–       створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

Сучасні виклики освітнього менеджменту вимагають від керівника закладу   таких фахових компетенцій:

–       прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;

–       забезпечувати відкрите керівництво;

–       вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;

–       організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;

–       працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;

–       постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

6.     Наявність необхідних ресурсів для організації освітнього процесу

Приміщення школи складається з двох будівель: навчальне приміщення (рік введення в дію – 1994р.) та технічне приміщення.. Всі приміщення пристосовані до навчальних. Стан будівлі задовільний. Навчальні класи та кабінети повністю забезпечені меблями. Їдальня пристосована для надання якісного харчування здобувачів освіти. Наявне холодне та гаряче водопостачання, необхідне технологічне обладнання. Приміщення їдальні розраховане на 120 посадкових місць. В школі функціонують кабінети: англійської мови, музики, основ інформатики. Працює бібліотека, спортивний зал, актовий зал, місце де зберігаються підручники. Здобувачі освіти забезпечені підручниками, програмовою художньою літературою. Вибір підручників здійснюється через систему DICO. Книги зберігаються в належних умовах.

         Наявний доступ до всесвітньої інформаційної мережі Інтернет (швидкість доступу -100 Мбіт/с). Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео-, аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка. У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності: – статистична інформація форм ЗНЗ-1, 83-РВК ; АС школа.

7.     Безпекова складова закладу

У законодавстві загальні вимоги, які забезпечують безпечне освітнє середовище закладу  регулює Закон “Про освіту”. Права та обов’язки всіх учасників освітнього процесу визначаються в ньому у 53, 54 та 55 статтях.

Визначаємо три основні складові безпечного освітнього середовища:
– безпечні й комфортні умови праці та навчання;
– відсутність дискримінації та насильства;
– створення інклюзивного і мотивувального простору.

Створення безпеки спрямоване на виконання таких завдань:

– формування в учнів компетентностей, важливих для успішної соціалізації особистості;

– впровадження демократичної культури, захист прав дитини і формування демократичних цінностей;

– запобігання та протидія таким негативним явищам серед дітей, як насильство, кібербулінг, булінг тощо;

– формування у дітей життєвих навичок (психосоціальних компетентностей), які сприяють соціальній злагодженості, відновленню психологічної рівноваги;

– запобігання та протидія торгівлі людьми, формування у школярів таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей;

– формування морально-етичних, соціальних, громадянських ціннісних орієнтирів, виховання національно свідомої, духовно багатої, фізично досконалої особистості;

– профілактика девіантної поведінки;

– профілактика залежності та шкідливих звичок, пропаганда здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я як найвищої соціальної цінності;

– формування творчого середовища, залучення учнів в позаурочний час до  спорту, творчості, мистецтва, інших громадських заходів з метою їх позитивної самореалізації, соціалізації;

– розвиток творчої співпраці педагогічного колективу, учнів і батьків на засадах педагогіки партнерства.

 8.     Створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування

Особам з особливими освітніми потребами надаються права рівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховують індивідуальні потреби таких осіб.

Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:

1. Рівність і доступність використання.

Надання однакових засобів для всіх користувачів: для уникнення    відособлення окремих груп населення.

2. Гнучкість використання.

Забезпечення  наявність широкого переліку індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів.

3. Просте та зручне використання.

Забезпечення  простоти та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку дитини.

4. Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів.

Сприяння  ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття користувача.

5. Припустимість помилок.

Зведення до мінімуму можливості виникнення ризиків і шкідливих наслідків випадкових або ненавмисних дій користувачів.

6. Низький рівень фізичних зусиль.

Розрахування на затрату незначних фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності.

7. Наявність необхідного розміру і простору.

Наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних діях, незважаючи на фізичні параметри, стан і ступінь мобільності користувача.

8. Моніторинг якості освіти осіб з особливими освітніми потребами

         Основними завданнями  моніторингу інклюзивного навчання є:

 –       Відстеження  здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного рівня у середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту початкової школи;

–       Контроль забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;

–       Створення корекційно-розвиткового середовища для задоволення освітніх потреб учнів з особливими освітніми потребами;

–       Створення позитивного мікроклімату у закладі для класів з  інклюзивним навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей з особливими освітніми потребами з іншими учнями;

–       Забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами;

–      Надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальних планів та програм навчання. 

9. Заключні положення

Однією з важливих проблем забезпечення  якості освітнього  процесу в цілому залишається  оцінка ефективності управління освітнім процесом зокрема,   тому дана модель передбачає можливість вироблення  своєї системи критеріїв, чинників, за якими можна оцінювати ефективність освітнього  процесу, що дасть можливість вносити  відповідні корективи в його організацію.

Рівень розвитку сучасної освіти вимагає від закладу  високорозвиненого вміння обирати форми, методи, типи управління педагогічним колективом, ставити серйозні вимоги до його ділових та особистісних якостей, серед яких:

–       цілеспрямованість та саморозвиток;

–       компетентність;

–       динамічність та самокритичність;

–       управлінська етика;

–       прогностичність та  аналітичність;

–       креативність, здатність до інноваційного пошуку.

–       здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Разом з тим, ефективність управлінської діяльності закладу характеризується станом реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступенем їх впливу на результативність освітнього процесу з урахуванням основних чинників, для яких проводиться самоаналіз:

1.     Стратегічне планування розвитку  закладу, основане на висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.

2.     Річне планування розвитку навчального закладу формується на стратегічних засадах.

3.     Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.

4.     Реальне календарне планування враховує усі напрямки діяльності школи та доводиться до відома  педпрацівників.

5.     Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.

6.     Поширення позитивної інформації про заклад (засобами веб-сайтів, інформаційних бюлетенів, громадських конференцій, семінарів, контактів з ЗМІ тощо).

7.      Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні). Наявність засобів для фізичного, інтелектуального розвитку учнів та педколективу.

8.     Застосування ІКТ-технологій у навчально-виховному процесі та повсякденному житті.

9.     Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.

10.  Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників та

громадськості.