Інтерактивне заняття для вчителів в рамках програми «Нова українська школа» «Вікові та психологічні особливості першокласників. Розвиток пізнавальних процесів. Особливості емоційно-вольової сфери.»
1. Очікування. Вправа «Соняшник»
На підготовлених стікерах, учасники формують свої очікування від інтерактивного заняття. Після озвучування кожний стікер – зернинку прикріплюють до соняшника.
2. Мозковий штурм «Особливості розвитку дитини 6-7 років». Учасники пригадають та озвучують особливості розвитку дітей 6-7- років.
3. Демонстрація презентації «Психологічні вікові особливості дітей 6 років».
4. Сприйняття
Мета: розвиток сприйняття
– Вправа «Чарівний мішечок». Психолог пропонує учасникам по черзі витягти з «чарівного мішечка» будь – який предмет, назвати його та його колір. Можна запропонувати, не дивлячись у мішечок, знайти те, що скаже психолог.
– Вправа «Картинка» (Демонстрація картинки, запитання до неї «Що Ви бачите?…)
– Вправа «Що Ви чуєте» . Учасникам потрібно закрити очі і озвучити, які звуки вони чутимуть .
(ключі, шелест паперу, ножиці, хлопки в долоні, фольга, тиша)
5.Увага
Мета: розвиток уваги
– Гра «Чотири стихії» (6 роки)
Учасники сидять у колі. Психолог домовляється з ними, що на слово «земля», вимовлене ним, усі повинні опускати руки вниз;
«вода» – витягнути руки вперед;
«повітря» – вгору;
«вогонь» – виконувати обертальні рухи руками; хто помиляється випадає з гри.
-Гра «Так чи ні ?» (4-6 років)
Учасники стають у коло. Психолог пояснює завдання: «Якщо ви згідні з твердженням, то піднімає вгору руку і кричить «ТАК», якщо не згодні – опускайте руку та кричіть «НІ»
– Чи є в полі світлячки?
– Чи є в морі рибки?
– Чи є крила у теляти?
– Чи є дзьоб у поросяти?
– Чи є хвіст у півня?
– Чи є ключ у скрипці?
– Чи є рима у вірша?
– Чи завжди вітер дме з півночі?
Чи завжди після дощу з’являється веселка?
-Гра «Хто уважний?» (5-6 років)
Мета: розвиток мимовільної уваги, оперативної пам’яті, класифікації
Психолог зачитує 6 слів з інтервалом у 2-3 секунди. Наприклад: цукерка – троянда – шоколад – ромашка – торт – тюльпан.
Після цього учасникам ставлять такі запитання:
– Які назви квітів і скільки їх було у списку?
– У які групи можна об’єднати ці слова?
-Гра «Стеж за рухом і словом » (4-6 років)
Психолог говорить, що учасники повинні показати: ніс, рот, плечі, вухо, але при цьому сам «помиляється». Наприклад: показати брови, а говорити «вухо».
– Вправа «Їстівне, неїстівне»
Учасникам зачитується ряд слів (Хліб, каша, папір, печиво, ручка, камінь, м’ясо, яблуко, золото, вітер, сонце, морква, лінійка, сир, дерево, тістечко, цукерка, дощ, сніг, морозиво), при цьому, якщо найменування будь-якого предмету виявляється придатним для вживання в їжу, то учасники повинні плеснути в долоні.
– Вправа «Заховані предмети»
Всім учасникам роздати бланки з малюнками, на яких потрібно кожному знайти та порахувати сховані предмети (Пірамідку – обвести по контуру ручкою, автомобіль – заштрихувати, дзиґу – зафарбувати).
– Гра «Знайди свій скарб»
Психолог показує всім монетку, яка буде скарбом. Коли всі учасники закривають очі, психолог кладе монетку комусь на парту. Учасники відкривають очі і вільно пересуваючись шукають скарб. Правила гри: бігати та кричати не можна, видавати монетку та підказувати іншим учасникам не можна. Якщо знайшов монетку, потрібно подивитись в очі психологу, посміхнутись і сісти на своє місце. Гра закінчується тоді, коли всі учасники знайдуть свій скарб.
6. Пам‘ять
Мета: розвитокпам’яті
- Гра «Снігова куля» (6-7 років)
Учасники згадують, як збільшиться куля, коли її котити по снігу до снігової баби. Психолог називає слово, учасник повторюєце слово і додає своє, наступним повторюєдругий попередні слова і додає своє (Ірина любить шпинат, Тетяна любить яблуко, Надія любить цукерки…)
- Гра «Піктограми»
Мета: розвиток образної пам’яті.
Слідрозпочати з коротких речень, дати добре зрозумітиучасникам.
Наприклад: кішка п’є молоко;
Книжка лежить на столі;
Капуста росте на городі;
Дівчинасміється.
«Ходить квочка коло кілочка, водить діточок коло квіточок»
«Хліб усьому голова»
«7 раз відмір, 1 раз відріж»
Психолог малює піктограми. Потім учасник за його малюнками відтворює речення (з 4 років дитина сама може малювати піктограми).
«Послідовність». За набором карток «я у Світі» відтворити ряд картинок. Прибратиодну. Що було?
7. Мислення
- Гра «Пошук спільного»
Мета: розвитокмислення.
Учасникампропонують два слова. Вони повиннізнайтиспільніознаки.
Наприклад: тарілка – сонце (форма);
Яблуко – помідор (форма);
Вазон – ялинка (колір).
- Гра «Хто ким буде?»
Мета: розвиток уваги, уяви, мислення, мовлення
Учасники сидять у колі. Психолог запитує по черзі кожного учасника:
Ким буде яйце, курча, хлопчик, жолудь, насінина, ікринка, гусениця, борошно, залізо, цегла, тканина, учень, хворий, дівчинка, брунька, цуценя, шкіра, теля, дошка, пташеня, козеня, ягня, сніжинка, колода?
Під час обговорення відповідей важливо підказати можливість кількості варіантів.
Наприклад, з яйцяможе бути пташеня, крокодил, черепаха, змія, яєчня. Виграєтой ,у кого більшевідповідей.
- Вправа «Закінчити рядок»
Ко-Ко-Ко ми купили молоко
Ко-Ко-Ко рибка в морі глибоко
Ко-Ко-Ко стигле в саду яблуко
Ку-Ку-КУ подай другу праву руку
Ку-Ку-Ку відгадайте загадку
Ку-Ку-Ку малюю вуса козаку
Ки-Ки-Ки подай донечко води
Ки-Ки-Ки хлопчик побіг до ріки
Ки-Ки-Ки зав’язали вузлики
Ма-Ма-Ма я ще дівчинка мала
Ма-Ма-Ма нехай іде від на зима
Ма-Ма-Ма довгі вуса у сома
Мо-Мо-Мо японці носять кімоно
Мо-Мо-Мо смачне й солодке «Ескімо»
Мо-Мо-Мо у бабусі є трюмо
Ар-Ар-Ар ми купили самовар
Ар-Ар-Ар із кастрюлі вийшов пар
Ар-Ар-Ар ми поїдемо на базар
- Вправа «Призначення предмета»
Мета: розвиток творчого мислення, мови. Потрібно придумати якнайбільше призначень для використання предметів (Відро, лампочка, скріпка, ложка, газета, кульочок)
- Загадки
Текст загадок з відгадками
Довгонога, чорно-біла,
У гніздо на хату сіла,
Довгим дзьобом, знай, тукоче,
Ніби щось сказати хоче.
Де ж це ти була?
Далеко.
Як зовуть тебе? (лелека).
В небі хмарка пролітала,
Білий пух порозсипала.
Він на землю міцно ліг.
Називають його …(сніг).
У вагоні світло, чисто,
За вагоном – темнота.
Довго їдемо ми містом,
Раптом поїзд виліта
З підземелля на Дніпро –
Гарне в Києві – …(метро).
У темній темниці
Сидять працівниці,
Ні знають ні сну,
Ні постелечки.
В’язаночку в’яжуть, немов чарівниці, ніде ні вузла, ні петелечки. (бджоли)
Зверху трохи він колючий,
А всередині – пахучий,
Соковитий та смачний
Літа сонячного син. (огірок)
Хоч нічого не згубила –
Увесь час чогось шука,
Все довкола перерила.
Угадайте, хто така? (свиня)
Верхи сідаю,
На кому – не знаю,
Знайомого побачу –
Донизу поскачу. (шапка)
Хто людей з біди рятує
І хвороби всі лікує –
Призначає процедури
І таблетки, і мікстури? (лікар)
Ледь помітний він, маленький…
То квадратний, то кругленький…
Як його ти відірвеш,
То штани не застібнеш (гудзик)
8. Уява
- «Вчимося розповідати»
Учасникам пропонується серія сюжетних картинок, які потрібно розставити по черзі та скласти розповідь.
Другий спосіб подання картинок полягає у тому, що відкривається лише перша і остання картинка, потрібно пофантазувати про зміст середніх картинок, потім послідовно відкрити і скласти за ними розповідь.
- Вправа «Кружечки»
Роздати учасникам бланки з намальованими кружечками. До кожної фігури потрібно домалювати деталі, щоб вийшли предметні зображення та підписати їх (дати назву).
9. Мовлення
– Мовленнєва креативність«Іменники, прикметники, дієслова»
Техніка О.Тараріної- виконується в парах, кожному учаснику пропонується за одну хвилину назвати як можна більше слів(партнер за кожне слово ставить паличку, потім порахувати їх кількість) при чому важливо підряд не називати слова однієї лексико-семантичної групи. Далі за 1 хв. Назвати прикметники.
Іменники є показником вміння людини думати базовими категоріями, виражати думки; прикметники – уміння проявляти свої емоції та почуття; Дієслова – вміння діяти, переконувати, мотивувати інших людей до дій і досягати позитивного результату.
Норма за 1хв. – 52 іменника, 48 – прикметників, 42 – дієслова.
–Техніка «Трійки слів» на розвиток мовленнєвої креативності.
В парах, за 1хв.назвати більше трійок слів. До трійки слів входять місто, страва, дерево (Київ – борщ – каштан)
0-5 – низький рівень мовленнєвої креативності, наявність стресового стану особистості
6-8 – середній рівень – наявність адаптованого стану особистості до чого-небудь
9-більше – високий рівень – наявність тенденцій до розвитку.
- Табличка множення +садок вишневий
10. Емоційно-вольова сфера (регуляція поведінки)
Мета: знизити емоційне та м’язове напруження, виплеснути негативну енергію, позитивний емоційний заряд.
- Вправа «Емоції»
Роздати картки з набору «Емоції». Кожному учаснику по одній картці. Обговорення: Яку емоцію Ви бачите? В якому стані перебуває дитина? Що було перед цим? Що буде після цього?
- Вправа «М’ячик з фольги»
- Вправа «Як чхає велетень»
Психолог запитує учасників, чи знають вони, як чхає велетень. Потім усі приступають до навчання: діляться на 3 групи, кожна з яких самостійно вчиться голосно озвучувати один з варіантів «чихання». За сигналом психолога усі три команди голосно і чітко промовляють свій елемент.
1-а група: «Ачи!!
2-а група: «Пчи!»
3-а група: «Хрящ!»
Психолог просить присутніх повторити ЗАГАЛЬНИЙ АЧХИ учасників декілька разів.
- Гра «Парам-парейро»
Психолог вимовляє «Парам-парейро!»
Учасники гри відповідають хором «Хей!»
Психолог «Парам-парейро!»
Учасники: «Хей!»
Повторити кілька разів.
- Вправа «Малювання долоньками»
Перед початком гри психолог говорить учасникам, що зараз вони будуть долоньками малювати картини на спині один одного. Для цього необхідно поділитися на пари. Усі пари сідають так, щоб один учасник – «художник» – міг малювати на спині іншого і при цьому бачити психолога, який показуватиме, як малювати. Учасник, на спині якого «малюють, закриває очі. Коли всі готові, психолог повільно читає текст і одночасно демонструє учасникам рухи, як малювати на спині.
Море, море, море…
(Учасники повільно погладжують верхню частину спини партнера по напрямку від хребта в сторони, і роблять це одночасно двома руками).
Риби, риби, риби…
(Швидкі і легкі дотики пальців в тому ж напрямі).
Гори, гори, гори…
(Повільні дотики усією долонею).
Небо, небо, небо…
(Знову погладжування).
Потім учасники пар міняються ролями.
- «Побажання» з «Карману радості» В.Назаревич
11. Рефлексія
Побажання радості
Російський варіант
Умение радоваться – это самый ценный дар, которым вознаградили нас родители; важно его сберечь и передать дальше.
Радоваться жизни – это давать новый шанс всему, что меняет жизнь к лучшему.
Радость, когда семена малы и незаметны, но если засеять ими добрую почву, создают сады счастья.
Радость нельзя недооценивать – она по капле способна изменить реальность к лучшему.
Радость обеспечивает человека силой и помогает преодолеть самую высокую гору слабостей и сомнений.
Разрешить себе радоваться и быть счастливым – это одно из самых важных проявлений смелости.
Радоваться – это позволить лучшему влиять на твое будущее.
В радости лучше созидать, а результат творчества получается словно из света самой Любви.
Желать радости не стыдно, стыдно не уметь ее видеть.
Радостный человек сам словно лекарство, исцеляет просто своим присутствием.
Надо научиться жонглировать радостью, перекидывая ее из одной сферы в другую.
Когда доходим до мудрости чтобы понять суть радости, нам открывается ее безграничность.
.
Не знаешь, что сделать? Сделай радость ближнему своему!
Радостные мысли, радостные мечты, радостные действия – незаметно создадут радостную жизнь.
Часто для того, чтобы начать ценить радость, приходится познать печали и горести.
Для грусти и печали усилий не надо, а вот чтобы стать радостным и веселым, надо иметь желание.
Иногда так сложно радоваться: жизнь кажется невозможной; источника радости – просто нет, значит самое время заглянуть в себя. Возможно, нужно очистить источник радости.
Очень радостно, когда ты случайно встречаешь именно свою радость, узнаешь ее и впускаешь в жизнь без сомнений и страхов.
Радость каждого возвращает к энергии детства, чтобы там отдохнуть и восстановить силы для движения вперед. Радуемся как дети!
Український варіант
Уміння радіти – це найцінніший дар, яким нагородили нас батьки; важливо його зберегти і передати далі.
Радіти життю – це давати новий шанс всьому, що змінює життя на краще.
Радість це коли малими й непомітними насінинами засіяти добрий грунт, а виростуть сади щастя.
Радість не можна недооцінювати – вона по краплині здатна змінити реальність на краще.
Радість забезпечує людину силою і допомагає подолати найвищу гору слабостей і сумнівів.
Дозволити собі радіти і бути щасливим – це одне з найважливіших проявів сміливості.
Радіти – це дозволити краще впливати на своє майбутнє.
В радості краще бачити, а результат творчості виходить немов з світла самої Любові.
Бажати радості не соромно, соромно не вміти її бачити.
Радісний чоловік сам немов ліки, зцілює просто своєю присутністю.
Треба навчитися жонглювати радістю, перекидаючи її з однієї сфери в іншу.
Коли доходимо до мудрості щоб зрозуміти суть радості, нам відкривається її безмежність.
Не знаєш, що зробити? Зроби радість ближньому своєму!
Радісні думки, радісні мрії, радісні дії – непомітно створять радісне життя.
Часто для того, щоб почати цінувати радість, доводиться пізнати гіркоту і смуток.
Для смутку й печалі зусиль не треба, а от щоб стати радісним і веселим, треба мати бажання.
Іноді так складно радіти: життя здається нестерпним; джерел радості – просто немає, – значить саме час заглянути в себе. Можливо, потрібно очистити джерело радості.
Дуже радісно,коли ти випадково зустрічаєш саме свою радість, дізнаєшся її і впускаєш в життя без сумнівів і страхів.
Радість повертає кожного до енергії дитинства, щоб там відпочити і відновити сили для руху вперед. Радіємо як діти!
- Вболіває
- Втомлений
- Допитливий погляд
- Жахнувся
- Загрозливий
- Задумлива
- Замріялась
- Засмучений
- Захоплення картиною
- Зацікавлений
- Допитливий
- Зосереджений
- Кокетлива
- Насуплена
- Життєрадісний
- Ображений
- Зосереджена
- Пересмішниця
- Пригнічений
- Радісний
- Радісно здивована
- Ридає
- Самотній
- Тріумфує
- Сором’язлива
- Уважна
- Хворий
Знайдіть і порахуйте всі сховані предмети на малюнку, пірамідку обвести по контуру, автомобіль заштрихувати, дзиґу зафарбувати.
До кожної фігури домалюй деталі, щоб вийшли предметні зображення, підпиши їх.
СУПРОВІД ПРЕЗЕНТАЦІЇ
Слайд 1
Надійною основою успішної організації навчально-виховного
процесу є врахування психологічних особливостей і закономірностей
розвитку учнів. Особливо це стосується шестирічних першокласників,
оскільки цей вік з психологічної точки зору є критичним. Психологами
встановлено, що шестирічний вік є перехідним періодом між дошкіллям і
молодшим шкільним віком.
Слайд 2
За віковою періодизацією, прийнятою психологами і педагогами, час життя дітей від шести до десяти років називається молодшим шкільним віком. При визначенні його меж враховуються особливості психічного і фізичного розвитку дітей.
У цей час відбувається зміна провідного виду діяльності: місце гри поступово займає навчання.
Слайд 3
Починаючи з 1986 року, було здійснено перехід до навчання дітей з шести років. Таке рішення ґрунтувалося на результатах тривалих досліджень гігієністів, які підтвердили реальність і доцільність такого переходу. До 6 років у дітей найефективніше розвиваються рефлекси наслідування і повторення. Діти вже спроможні зосередити увагу на одному предметі, посилюється роль їхнього словесного мислення. «Можна сказати, що в цей період у дитини виникає стан, який можна умовно назвати «научуваністю». У цей період відбуваються зміни, що означають завершення дошкільного етапу розвитку, і з’являється здатність до розуміння загальних принципів, зв’язків і закономірностей наукового знання. Якості, характерні для дошкільного дитинства, поєднуються у шестирічок з новими можливостями, зокрема у сфері учіння.
Слайд 4
У сучасній психології прийнято вважати, що психічні процеси тісно взаємозалежні й, суворо кажучи, зливаються в один цілісний процес, властивість під назвою “психіка“. Поділ свідомості на психічні процеси умовний, він не має теоретичного обґрунтування. У науці розробляються інтегративні підходи до психіки, і класифікація психічних процесів має скоріше педагогічну і пропедевтичну цінність.
Взаємозв’язок психічних процесів виражається, наприклад, у тім, що сприйняття неможливо без пам’яті, запам’ятовування неможливо без сприйняття, а увага неможлива без мислення. Види психічних процесів
| Пізнавальні: Сприйняття Мислення Мова Пам’ять Уява | Емоційно-мотиваційні: Емоції і Почуття Психічний стан Мотивація Воля |
Слайд 5
У процесі навчання у школярів розвивається сприймання форм предметів. При цьому в сприйманні шестирічок часто форма предметів чітко не виділяється. Зокрема, наприклад, О. Галкіна пропонувала учням 1 класу намалювати форми деяких предметів. У 40% випадків першокласники малювали предмети з притаманними їм ознаками, але форма предметів дітьми ігнорувалася. Хустинку вони малювали з каймою і візерунками, але не квадратної форми.
Учням молодшого віку важко сприймати перспективу. Дослідженням Н. Четверухіна встановлено, що малюючи такі предмети, як стіл, будинок, літак тощо, першокласники виділяють об’ємні ознаки, але ще не передають перспективу. Вони правильно визначають місце предметів (праворуч, попереду, позаду тощо), осмислено сприймають предмети, які знаходяться справа-зліва, попереду-позаду від іншої людини, правильно називають праву і ліву руку людини, яка стоїть навпроти нього. Школяр цього віку може уявити себе на місці цієї людини, визначити, де від неї буде правий бік, а де – лівий. Першокласники здатні визначити просторові відношення різних предметів, якщо поставлене перед ними завдання має конкретний, наочний характер. Якщо ж даються завдання визначити просторові відношення поза наочною ситуацією, то чимало учнів не можуть правильно його виконати.
Слайд 6
У шестирічних дітей зберігаються притаманні дошкільному віку
особливості мислення. Вони можуть розв’язувати завдання, застосовуючи
всі форми мислення, однак домінуючими у цьому віці є наочно-образне
мислення, а при зустрічі з труднощами активізується наочно-дійове
мислення. Ця форма мислення є важливим резервом для засвоєння знань
дітьми.
Під впливом навчання у структурі мислення зростає роль абстрактних компонентів. Це виявляється в здатності аналізувати і узагальнювати, розв’язувати задачі, висловлювати власні судження, міркування.
Слайд 7
У дітей цього віку достатньо розвинене мовлення.
Інтенсивно збільшується словниковий запас, зростає кількість слів у реченнях. Тому важливо привчати дітей висловлюватись чітко, говорити у відповідному темпі, контролювати своє мовлення.
Слайд 8
Шестирічний вік – час інтенсивного розвитку пам’яті. У дітей домінує мимовільна пам’ять, внаслідок чого запам’ятовується не те, що потрібно, а те, що цікаве, дитина легко і надовго запам’ятовує те, що викликало у неї підвищений інтерес, чимось вразило, було пов’язане з власними сильними переживаннями;
у 6-річок переважає прагнення вивчати нове передусім у наочно-образному та наочно-дієвому аспектах.
Першокласники мають певний досвід довільного запам’ятовування і відтворення, набутий у життєвих ситуаціях та іграх. Але володіти своєю пам’яттю, підпорядковувати мнемічні процеси свідомо поставленій меті діти починають лише в навчальній діяльності. Довільна пам’ять належить до новоутворень шестилітнього віку. Найпростішим способом розвитку довільної пам’яті є переказ.
Слайд 9
Увага першокласників мимовільна, нестійка. Діти активно реагують на нове, яскраве, незвичне, часто відволікаються від роботи. Розвиток довільної уваги здійснюється шляхом включення у навчальну діяльність.
Специфіка уваги дозволяє продуктивно виконувати певну
роботу лише протягом 10–15 хвилин.
Слайд 10
Дітям шестирічного віку не вистачає сили волі. Мотиви «хочу» і
«потрібно» вступають у суперечність. Пізнавальні мотиви в цьому віці
ситуативні та нестійкі: під час навчальних занять вони з’являються й
підтримуються лише завдяки зусиллям педагогів. Оцінка навчальної
роботи сприймається як оцінка особистості, тому негативні оцінки
спричиняють тривожність, стан дискомфорту, апатії.
За даними С. Максименка, поведінка у дитини-шестирічки ще
нестійка, залежить від її емоційного стану, що істотно ускладнює взаємини
з однолітками та вчителем. Діти цього віку характеризуються підвищеною емоційною вразливістю, тому важливо у процесі спілкування враховувати внутрішній стан дитини, вміло володіти словом. Мета досягається набагато успішніше за ігрової
мотивації та оцінки поведінки однолітками (у випадку командної гри).
Формування волі істотно пов’язане з вихованням мотиву досягнення мети.
Слайд 11
Фізіологи відзначають, що початок навчання дітей у школі практично співпадає з періодом фізіологічної кризи, яка проявляється в тому, що в організмі дітей цього віку проходять різні ендокринні та інші фізіологічні зрушення, зокрема: бурхливий ріст тіла; збільшення внутрішніх органів; підвищення втомленості; нервово-психічна ранимість. Проте, відмічається більш успішна, у порівнянні із дошкільником, здатність до адаптації .
Протягом молодшого шкільного віку відбувається подальше зростання організму дитини. З 6 років у дітей настає період рівномірного росту, який триває до 9 років у дівчаток і до 11 – у хлопчиків.
Кістково-сполучний апарат дитини відзначається гнучкістю, оскільки в їхніх кістках ще багато хрящової тканини. На це треба зважати, щоб запобігти можливому викривленню хребта, яке негативно позначається на кровообігу, диханні й тим самим ослаблює організм. Діти в цьому віці дихають частіше, ніж дорослі, тому для підтримання їхньої працездатності важливо, щоб у приміщенні було чисте повітря.
Зазнають зміни і розвиваються кістки таза, які починають зростатися. Проте зв’язкова система їх ще м’яка і гнучка. Тому важливо стежити, щоб меблі відповідали зросту дитини. Дрібні м’язи кисті руки розвиваються повільніше, через що діти відчувають значні труднощі в оволодінні графічними навичками. Першокласникові важко писати в межах рядка, координувати рухи руки, які спричиняють швидку втому. Тому слід проводити вправи, які знімають напруження дрібних м’язів пальців і кисті руки.
Слайд 12
Працездатність у шестирічок є невисокою, вони
швидко стомлюються, тому для них необхідно створити особливий режим
праці і відпочинку, використовувати індивідуальний підхід, постійний
медичний нагляд. Особливо негативно впливають на працездатність
шестирічок шум і галас.
Усе це потрібно враховувати під час організації навчального процесу
дітей шестирічного віку. Навчальні заняття із шестирічними дітьми
вимагають ігрових методів, «дошкільного» режиму, а жорсткі умови
формалізованої системи шкільного навчання є абсолютно недопустимими.
Список використаних джерел:
1. Выготский Л. С. Развитие психических функций / Л. С. Выготский. –М. : Педагогика, 1960. – 214 с.
2. Головань Н. О. Вікові особливості дітей шестирічного віку та їх діагностика / Н. О. Головань // Навчання і виховання шестирічних першокласників. – К. : Освіта, 1990. – С. 59–67.
3. Мухина В. С. Шестилетний ребенок в школе / В. С. Мухина. – М. : Просвещение, 1986. – 268 с.
4. Обухова Л. Ф. Детская психология: теория, факты, проблемы / Л. Ф. Обухова. – М. : Академия, 1996. – 387 с. ���p��P����
Loading ...