СХВАЛЕНО
на засіданні педагогічної ради
початкової школи №312
(протокол № 4 від 25 жовтня 2023р)
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом по початковій школі №312
від 06 листопада 2023р №159
ПОЛОЖЕННЯ
про внутрішню систему
забезпечення якості освіти
початкової школи № 312
Деснянського району міста Києва
Зміст
1. Загальні положення;
2.Стратегія (політику) та процедура забезпечення якості освіти;
3.Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
4.Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково- педагогічної) діяльності педагогічних працівників.
5.Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників;
6. Наявність необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;
7.Безпекова складова;
8.Створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
9. Заключні положення.
1. Загальні положення
Положення про забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти у початковій школі № 312 Деснянського району міста Києва (далі − Положення) розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» № 2145-VIIІ від 05.09.2017, який почав діяти з 28 вересня 2017 року (стаття 41. Система забезпечення якості освіти).
Внутрішні чинники забезпечення якості початкової освіти є такими:
– якість основних умов освітнього процесу;
– якість реалізації освітнього процесу;
– якість результатів освітнього процесу.
Забезпечення якості початкової освіти повинно відповідати Державному стандарту , що є пріоритетом та спільною метою освітньої діяльності всіх її учасників.
Забезпечення якості освіти є багатоплановим і включає в себе:
– наявність необхідних ресурсів(кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, наукових, навчально-методичних тощо);
– організацію освітнього процесу, що відповідає сучасним тенденціям розвитку науки і освіти; контроль освітньої діяльності та якості підготовки фахівців на всіх етапах навчання.
Внутрішня система забезпечення якості освіти, спрямована на вдосконалення всіх напрямків діяльності закладу.
Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти для здобувачів початкової освіти за такими напрямками:
– освітнє середовище;
– система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;
– система педагогічної діяльності;
– система управлінської діяльності.
Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти погоджується педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення і затверджується керівником закладу.
2. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти
Стратегія та процедура забезпечення якості освіти закладу базується на наступних принципах:
– принцип процесного підходу, що розглядає діяльність як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;
– принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;
– принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника початкової школи;
– принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
– принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.
Процедури вивчення освітньої діяльності є такими:
– оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності;
– постійний моніторинг змісту освіти;
– спостереження за реалізацією освітнього процесу;
– моніторинг технологій навчання;
– моніторинг ресурсного потенціалу;
– моніторинг управління ресурсами та процесами;
– спостереження за станом соціально-психологічного середовища;
– контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;
– розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;
– здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів про освіту, наказів та рішень педагогічної ради;
– експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;
– вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;
– збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень;
– аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень;
– надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.
3. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти
Оцінювання якості знань здобувачів освіти закладу здійснюється відповідно до «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі початкової освіти», які в обов’язковому порядку розміщені на веб-сторінці закладу, які виходять із чинних нормативно-правових актів в освіті на даний період.
Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:
– Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України №813 від 13 липня 2021 року;
– Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.
Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та рівневому оцінюванню.
Основними видами оцінювання здобувачів освіти є поточне та підсумкове (річне) та державна підсумкова атестація.
Оприлюднення результатів контролю здійснюється на платформі Єдина школа, шляхом ведення електронного журналу.
Результати навчання здобувачів освіти у 4-му класі оцінюються шляхом державної підсумкової атестації.
Критерії оцінювання та очікувані результати освітньої діяльності учнів є обов’язковою складовою навчальної програми предметів. На початку вивчення вчитель повинен ознайомити учнів та батьків із системою та критеріями оцінювання.
Результати оцінювання здобувачів освіти обговорюються на засіданні педагогічної ради школи.
4. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково – педагогічної) діяльності педагогічних працівників
Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності закладу передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.
Вимоги до педагогічних працівників закладу встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» .
Якість педагогічного складу регулюється прозорими процедурами відбору, призначення та звільнення з посади, кваліфікаційними вимогами та вимогами до професійної компетентності, системою підвищення кваліфікації.
Відповідність фаховості вчителя навчальній дисципліні визначається відповідністю його спеціальності згідно з документами про вищу освіту або про науковий ступінь, або про вчене звання, або науковою спеціальністю, або досвідом практичної роботи за відповідним фахом та проходженням відповідного підвищення кваліфікації.
Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників є:
– стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;
– освітній рівень педагогічних працівників;
– результати атестації;
– систематичність підвищення кваліфікації
– результати освітньої діяльності;
– оптимальність розподілу педагогічного навантаження;
– показник плинності кадрів.
З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів закладу шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України “Про освіту”, Наказу Міністерства освіти і науки України №805 від 09.09.2022р
Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева), дуальна, на робочому місці тощо. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.
Основними видами підвищення кваліфікації є:
– навчання за програмою підвищення кваліфікації при Київському інституті імені Б.Грінченка .
-участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.
Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада.
Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація та сертифікація, яка проводиться відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України №1190 від 27.12.2018 року та на підставі п.1.5, п.2.1, п.2.2 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №930 від 06.10.2010 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України №1473 від 20.12.2011 та №1135 від 08.08.2013).
5. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників
Управлінська діяльність адміністрації закладу на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:
– створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;
– раціональний розподіл роботи між працівниками школи з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;
– забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників початкової школи та підготовка їх до дорослого життя;
– визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідають особливостям роботи та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками;
– правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в умовах ринкових відносин;
– забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
– створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.
Сучасні виклики освітнього менеджменту вимагають від керівника закладу таких фахових компетенцій:
– прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;
– забезпечувати відкрите керівництво;
– вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;
– організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;
– працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;
– постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.
6. Наявність необхідних ресурсів для організації освітнього процесу
Приміщення школи складається з двох будівель: навчальне приміщення (рік введення в дію – 1994р.) та технічне приміщення.. Всі приміщення пристосовані до навчальних. Стан будівлі задовільний. Навчальні класи та кабінети повністю забезпечені меблями. Їдальня пристосована для надання якісного харчування здобувачів освіти. Наявне холодне та гаряче водопостачання, необхідне технологічне обладнання. Приміщення їдальні розраховане на 120 посадкових місць. В школі функціонують кабінети: англійської мови, музики, основ інформатики. Працює бібліотека, спортивний зал, актовий зал, місце де зберігаються підручники. Здобувачі освіти забезпечені підручниками, програмовою художньою літературою. Вибір підручників здійснюється через систему DICO. Книги зберігаються в належних умовах.
Наявний доступ до всесвітньої інформаційної мережі Інтернет (швидкість доступу -100 Мбіт/с). Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео-, аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка. У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності: – статистична інформація форм ЗНЗ-1, 83-РВК ; АС школа.
7. Безпекова складова закладу
У законодавстві загальні вимоги, які забезпечують безпечне освітнє середовище закладу регулює Закон “Про освіту”. Права та обов’язки всіх учасників освітнього процесу визначаються в ньому у 53, 54 та 55 статтях.
Визначаємо три основні
складові безпечного освітнього середовища:
– безпечні й комфортні умови праці та навчання;
– відсутність дискримінації та насильства;
– створення інклюзивного і мотивувального простору.
Створення безпеки спрямоване на виконання таких завдань:
– формування в учнів компетентностей, важливих для успішної соціалізації особистості;
– впровадження демократичної культури, захист прав дитини і формування демократичних цінностей;
– запобігання та протидія таким негативним явищам серед дітей, як насильство, кібербулінг, булінг тощо;
– формування у дітей життєвих навичок (психосоціальних компетентностей), які сприяють соціальній злагодженості, відновленню психологічної рівноваги;
– запобігання та протидія торгівлі людьми, формування у школярів таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей;
– формування морально-етичних, соціальних, громадянських ціннісних орієнтирів, виховання національно свідомої, духовно багатої, фізично досконалої особистості;
– профілактика девіантної поведінки;
– профілактика залежності та шкідливих звичок, пропаганда здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я як найвищої соціальної цінності;
– формування творчого середовища, залучення учнів в позаурочний час до спорту, творчості, мистецтва, інших громадських заходів з метою їх позитивної самореалізації, соціалізації;
– розвиток творчої співпраці педагогічного колективу, учнів і батьків на засадах педагогіки партнерства.
8. Створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування
Особам з особливими освітніми потребами надаються права рівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховують індивідуальні потреби таких осіб.
Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:
1. Рівність і доступність використання.
Надання однакових засобів для всіх користувачів: для уникнення відособлення окремих груп населення.
2. Гнучкість використання.
Забезпечення наявність широкого переліку індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів.
3. Просте та зручне використання.
Забезпечення простоти та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку дитини.
4. Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів.
Сприяння ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття користувача.
5. Припустимість помилок.
Зведення до мінімуму можливості виникнення ризиків і шкідливих наслідків випадкових або ненавмисних дій користувачів.
6. Низький рівень фізичних зусиль.
Розрахування на затрату незначних фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності.
7. Наявність необхідного розміру і простору.
Наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних діях, незважаючи на фізичні параметри, стан і ступінь мобільності користувача.
8. Моніторинг якості освіти осіб з особливими освітніми потребами
Основними завданнями моніторингу інклюзивного навчання є:
– Відстеження здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного рівня у середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту початкової школи;
– Контроль забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;
– Створення корекційно-розвиткового середовища для задоволення освітніх потреб учнів з особливими освітніми потребами;
– Створення позитивного мікроклімату у закладі для класів з інклюзивним навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей з особливими освітніми потребами з іншими учнями;
– Забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами;
– Надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальних планів та програм навчання.
9. Заключні положення
Однією з важливих проблем забезпечення якості освітнього процесу в цілому залишається оцінка ефективності управління освітнім процесом зокрема, тому дана модель передбачає можливість вироблення своєї системи критеріїв, чинників, за якими можна оцінювати ефективність освітнього процесу, що дасть можливість вносити відповідні корективи в його організацію.
Рівень розвитку сучасної освіти вимагає від закладу високорозвиненого вміння обирати форми, методи, типи управління педагогічним колективом, ставити серйозні вимоги до його ділових та особистісних якостей, серед яких:
– цілеспрямованість та саморозвиток;
– компетентність;
– динамічність та самокритичність;
– управлінська етика;
– прогностичність та аналітичність;
– креативність, здатність до інноваційного пошуку.
– здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.
Разом з тим, ефективність управлінської діяльності закладу характеризується станом реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступенем їх впливу на результативність освітнього процесу з урахуванням основних чинників, для яких проводиться самоаналіз:
1. Стратегічне планування розвитку закладу, основане на висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.
2. Річне планування розвитку навчального закладу формується на стратегічних засадах.
3. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.
4. Реальне календарне планування враховує усі напрямки діяльності школи та доводиться до відома педпрацівників.
5. Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.
6. Поширення позитивної інформації про заклад (засобами веб-сайтів, інформаційних бюлетенів, громадських конференцій, семінарів, контактів з ЗМІ тощо).
7. Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні). Наявність засобів для фізичного, інтелектуального розвитку учнів та педколективу.
8. Застосування ІКТ-технологій у навчально-виховному процесі та повсякденному житті.
9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.
10. Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників та
громадськості.
Loading ...